Hot Best Seller

Доки світло не згасне назавжди

Availability: Ready to download

Ніякі жертви не варті спроб виправити минуле, адже безжальний світ завжди знайде спосіб примусити за них розплачуватися. Сестри Рута й Індія, попри незвичні імена, проживають цілком буденні життя: Індія навчається на лікаря, Рута закінчує одинадцятий клас. Усе раптово змінюється, коли через нещасний випадок гине наречений Індії. Раніше близькі сестри віддаляютьс Ніякі жертви не варті спроб виправити минуле, адже безжальний світ завжди знайде спосіб примусити за них розплачуватися. Сестри Рута й Індія, попри незвичні імена, проживають цілком буденні життя: Індія навчається на лікаря, Рута закінчує одинадцятий клас. Усе раптово змінюється, коли через нещасний випадок гине наречений Індії. Раніше близькі сестри віддаляються, звинувачуючи одна одну в тому, що сталося. І саме тоді, коли, здавалося б, із конфлікту вже не виплутатися, Рута виявляє, що здатна впливати на реальність у снах. Невдовзі в її сновидіннях з’являються химерні тіні, і що ближче вони підступають, то дужче мерхне світло довкола дівчини. За нестримним бажанням повернути колишнє життя Рута не помічає, як кожен наступний сон стає дедалі темнішим.


Compare

Ніякі жертви не варті спроб виправити минуле, адже безжальний світ завжди знайде спосіб примусити за них розплачуватися. Сестри Рута й Індія, попри незвичні імена, проживають цілком буденні життя: Індія навчається на лікаря, Рута закінчує одинадцятий клас. Усе раптово змінюється, коли через нещасний випадок гине наречений Індії. Раніше близькі сестри віддаляютьс Ніякі жертви не варті спроб виправити минуле, адже безжальний світ завжди знайде спосіб примусити за них розплачуватися. Сестри Рута й Індія, попри незвичні імена, проживають цілком буденні життя: Індія навчається на лікаря, Рута закінчує одинадцятий клас. Усе раптово змінюється, коли через нещасний випадок гине наречений Індії. Раніше близькі сестри віддаляються, звинувачуючи одна одну в тому, що сталося. І саме тоді, коли, здавалося б, із конфлікту вже не виплутатися, Рута виявляє, що здатна впливати на реальність у снах. Невдовзі в її сновидіннях з’являються химерні тіні, і що ближче вони підступають, то дужче мерхне світло довкола дівчини. За нестримним бажанням повернути колишнє життя Рута не помічає, як кожен наступний сон стає дедалі темнішим.

30 review for Доки світло не згасне назавжди

  1. 4 out of 5

    Vira Motorko

    Отже, відгук. Чотирма словами — «Кідрук висадив мені мозок». Спочатку в одному значенні, а тоді в іншому. Тепер давайте по порядку. Постараюся без спойлерів, але [і це не властиво для мене] не обіцяю, що сховаю їх усі під відповідні теги. Я читала книжку у два підходи, по половині. Десь до 43 розділу (їх тут 107) я ще вела стандартні нотатки — перелік придирок. І десь перші 20 розділів я відверто дратувалася. Примітка для автора. Оскільки автор запевняє, що читає всі відгуки, хочу Отже, відгук. Чотирма словами — «Кідрук висадив мені мозок». Спочатку в одному значенні, а тоді в іншому. Тепер давайте по порядку. Постараюся без спойлерів, але [і це не властиво для мене] не обіцяю, що сховаю їх усі під відповідні теги. Я читала книжку у два підходи, по половині. Десь до 43 розділу (їх тут 107) я ще вела стандартні нотатки — перелік придирок. І десь перші 20 розділів я відверто дратувалася. Примітка для автора. Оскільки автор запевняє, що читає всі відгуки, хочу нагадати, що вгорі на цій сторінці стоять тверді 5 зірочок із п'яти, але початкове враження все одно було сильне і важливе, тому я його все одно напишу. Так от. КІДРУК, ТИ ЗАБЕМБАВ СВОЇМИ ДЕТАЛЯМИ НА ПОЧАТКУ! На біса мені треба знати, куди переїхала мати головної персонажки в 1970-х, в якій послідовності ідуть підприємства, на яких працював її батько і кому в біса потрібні повні назви універів включно з номером (sic) факультету, — якщо до цих фактів немає взагалі ніякого звертання потім?! Я знаю, що починати розповідь тяжко. Який-небудь Ден Браун (простіть за згадку) завжди робить це однаково, від чого аж млоїть. Коли я прочитала оті «народився такого-то року… закінчив те-то тоді-то… влаштувався туди-то через стільки-то часу…», моя перша думка була: чувак, ти не вчишся. Ти вже мав би знати, що так не можна; шмат читачів нудить про це в коментарях. Не про технічні деталі і наукові підґрунтя — а саме про це. Навчися врешті подавати а) менше деталей, б) не в такому вигляді. Кінець кінцем, я-то знаю, що далі буде краще, і я по-любо́му дочитаю, а є ж люди, які не мучать себе дочитуванням, якщо після двадцяти сторінок ще не стало цікаво. Книжкам шкодить не те, що їх не дочитують, а те, що ці недочитувачі потім відмовляють знайомих дочитувачів навіть братися. Тим дужче я сердилась, що на презентації Макс розказував про те, яким буде наступний роман. (Сховаю це в спойлери, це таки краще від автора чути). (view spoiler)[Марс і справжня космічна фантастика — це буде дуже круто. Надзвичайно круто. Я коли про це почула на презентації, то вельми втішилась, що нічого не пила вдома перед виходом, iykwim. (hide spoiler)] І ось якщо цю таку крутезну задумку, в одній з моїх улюблених тем у літературі, такого старанного, коли йдеться про підготовку підґрунтя, автора, ця скотиняка-автор зіпсує точно таким же розхлябаним початком — та я… я… я не знаю, що зроблю! Ще один момент про деталі, який дуже мене роздратував — відсутність тих, які видавалися б важливими мені. «Холєра, чувак, — сварюся я, — які в тебе пріоритети?» Подумайте самі, що важливіше: знати, що фітнес-комплекс має саме три поверхи (або оті деталі, згадані вище), чи пояснити, якого дідька в нас кладовище називається Молодіжне? Фух. Виговорилася. Тепер решта. Страшенно важливий шмат читацького досвіду з цією книжкою — те, що я ходила на презентацію до того, як почала читати. По-перше, реальна історія, прочитана Максом у новинах, яку він переповів залу, вражає, чіпляє і відвішує щелепу. «Згадайте про цю історію, коли читатимете, щоб знати, що реальність здатна перевершити будь-яку вигадку» — хай недослівна, ця фраза просто дзвеніла мені в голові, і до початку читання, і коли я вже зрозуміла, чого саме в сюжеті вона стосувалася. Відчула себе зобов'язаною написати про це автору, тільки не знаю, чи він зрозумів, що я мала на увазі. Я не до того, що, мовляв, події в книжки здаються неправдоподібними, ні. У житті бувають ще й не такі збіги, я …знаю. Просто з цим нагадуванням від автора, кілька разів (у повному шоці від сюжету) і зупинялась на межі розділів і думала: бляха, от нехай це вигадка, і вона така шоковна, але якщо в житті ж іще крутіше буває — то що ж тоді справді буває? І перехоплює подих від крутості реального світу. Друге, що було важливе у презентації — наукове підґрунтя. Я підняла брови, побачивши в післямові лише перелік прочитаних автором книг на тему. А як же смачні деталі про те, як саме на основі прочитаного вибудувалась ідея роману? Натомість в післямові ніц, і якби я на презентацію не ходила, то б і близько не дізналась. А я вже привчена до детальних післямов. Бу. А тепер знову до порядку читання. В районі 23-го розділу я більш-менш вгамувалася, і цікавість перемогла. Вдруге взяла книжку до читання щось на 53-му, і вже не змогла зупинитися (хоча спати, робота, готуватися треба, і таке інше). Ще на початку я зауважила «неначеб» разом, пропущену кому перед «що» і те, що у слові «півно́чі» поставили наголос, а значить КСД на новий правопис ще не перейшли. І все. Далі не зауважила зовсім нічого, нічогісінько. Абсолютно без поняття, були там десь хиби чи не було — мені вже було не до того. Отже, анотацію ви читали й так. Є Індія, є Рута, в першої гине наречений, а друга виявляє, що може діяти у снах, як наяву. Те інше, що є в анотації («з’являються химерні тіні», «мерхне світло довкола дівчини», «кожен наступний сон стає дедалі темнішим»), — це настільки далекі, настільки збляклені метафори, що це капець. Ну тобто тіні там є, і світло мерхне, і сни згущуються, але назвати цю жесть словами «стає дедалі темнішим» — це як назвати картину Джорджоне «Юдита» милою дівчиною на фоні пейзажу. Важливе уточнення: я не читаю горорів і темної містики, не люблю і всіляко уникаю тему зомбі чи чогось такого, порівняння чогось-там у тексті з пащею Чужого не справило на мене враження. Ця книга зовсім не жахастик, але оскільки я назагал була не готова, то вона вдарила мене обухом по голові. (view spoiler)[Оці перемикання між снами і неснами, оці вималювані емоції з перших усвідомлень зміни минулого, всі діалоги, які веде Рута і які так чудово приміряються на мене як читачку — хоча за характерами і життям ми геть не однакові, оця згадка про змінену оцінку в журналі, коли я буквально сьогодні мала один-в-один таке ж відчуття, що хтось змінив без мене цифру 7 на 9, хоча я добре пам'ятаю, що було не так. Ті в біса точні описи того, як від переляку і недосипу вискакує серце і розвалюється тіло. Оті такі правильно невдалі спроби проїхатися ліфтом чи видзвонити Якова про молескін — ну бо вони і не мали б, і не могли б вдатися — і ниття від того, що я знаю, навіщо ритуал з ліфтом, а ті дурепи ні. Ніякого «жити їм лишалося менше двох годин». Одне «це була найбільша помилка у її житті», що можна поставити під сумнів… але… за розгляду обставин… таки, мабуть, правда. Але основне! Основне це кінцівка. Події наростають, пришвидшуються, вчинки людей страмбовуються у неймовірні послідовності — Тимофій же реально знає її тільки добу, з тексту не уявити, що ж коїться в його голові, якщо він наважується на таку авантюру, як увімкнути Varian і прооперувати дівчину, яку ти ніколи досі не бачив, яка несе повну хрінь, і через яку можна загриміти всерйоз і надовго (навіть якщо ти давно скнієш над її фотками, це ж зовсім інше) — і тоді, коли нарешті приходить кульмінація (яка могла б нею ще і не бути, бо ю невер ноу): Клац! І темрява. А тоді одразу на наступній сторінці — ЕПІЛОГ Оце бомба. Якщо подумати, то це не супернове або не властиве Кідрукові: так було раніше; історія про Марка, можна сказати, закінчилася десь так. Але там немає бомби. Там є повільне усвідомлення кінця на останньому реченні відповідного розділу. А тут є тільки клац, темрява, і бомба. (hide spoiler)] Так, мене накрило. На виправдання мене перед більш досвідченим читачами, які могли здогадатися, що станеться, — я читачка недосвідчена, я не здогадалася. Та що там казати, мене навіть близько не було! Отаке. Епілог теж влучний і гарний, залишив кращі відчуття, ніж у (дещо подібній) #НОІМ. І саме за це — 5 зірочок без вагань і попри зажований початок. Прикінцеві положення (бгг). Сподобалась нумерація розділів — влучно і гарно. Цього разу я також реально зацінила епіграфи; у попередніх книжках я цінувала, що вони підібрані, але вони особливо не зачіпали, а тут вони настільки влучно підходять до тексту, що аж мурашки. Мобільним застосунком не користувалась. Як Макс і казав, книжка цілковито самодостатня. Десь пізніше спробую і цей бік. Найбільше цікавить не так медіасупровід (хоч я й не надто знайома з описаними районами Рівного, але якось не дуже й обходить), як обіцяні оповідання-гілки сюжету. Має бути файно. PS. Дякую за нагадування триматися світла, а щоб тобі )) UPD. Поставила застосунок на емуляторі, почитала бічні оповідання. Переважне відчуття: «А, так ось воно як». Справді додало розуміння до тексту тільки одне з них; решта теж, але не так щоб я справді хотіла це знати до. Та й таке.

  2. 4 out of 5

    Hanna Kuzyo

    Фантастичний трилер з драматичними вивертами сюжету тримає в напрузі постійно. Думаю, що кожен з нас колись та й думав про можливість змінювати минуле з огляду свого досвіду - виправляти помилки, правильно поступати в певних ситуаціях, десь промовчати, десь відповісти інакше. В суто науково-фантастичному аспекті ця тема змальована в творі Айзека Азімова "Кінець Вічності". Але Кідрук - не Азімов, і це добре :) Він близький сучасній українській молоді - тут все так просто і зрозуміло. Українські р Фантастичний трилер з драматичними вивертами сюжету тримає в напрузі постійно. Думаю, що кожен з нас колись та й думав про можливість змінювати минуле з огляду свого досвіду - виправляти помилки, правильно поступати в певних ситуаціях, десь промовчати, десь відповісти інакше. В суто науково-фантастичному аспекті ця тема змальована в творі Айзека Азімова "Кінець Вічності". Але Кідрук - не Азімов, і це добре :) Він близький сучасній українській молоді - тут все так просто і зрозуміло. Українські реалії, гуртожитки, школи, квартири, вулиці, екзамени і вчителі, мобілки та соцмережі, сленг, настрої... Школярка з Рівного, впадаючи у сновидіння, здатна змінювати реальність. Все має свої наслідки і чим більше втручання, тим більша ціна. Куди її заведе це вміння і на що вона готова, аби впорядкувати своє життя. Я думаю, що книги такого ґатунку в українській літературі потрібні, перш за все для того, щоб молодь читала. Великий плюс - це інтерактивність! Є безктоштовний додаток до книги, на сторінках розкидані символи, ви скануєте їх і заглиблюєтесь більше в місця та сюжет. Це необов'язкові додатки, але дуже цікаві. Ну і плейлист від автора просто чудовий. Я особисто не фанат такого стилю, проте отримала задоволення від прочитання. Люблю книги із напруженим динамічним сюжетом читати для відпочинку замість фільмів чи серіалів. Приємно, що Кідрук не голослівний у своїх вигадках - він усе ставить на основу наукових фактів та гіпотез. І хоча загальний тон твору більше містичний, ніж науковий, проте це не пуста вигадка, а навіть досить пізнавальний твір. Як біологу, мені було цікаво! І ще - після того, як дочитала (вночі, ясна річ), вперше за багато місяців було лячно засинати самій :) Однозначно рекомендую молоді - школярам, студентам. Начитані любителі класичної літератури напевно не зацінять, тому вважайте.

  3. 5 out of 5

    Oleh Rybak

    Якби не затягнуті перші 100-150 сторінок, то книга без нарікань. Звісно це звичайна зав'язка історії, нічого особливого. У "Не озирайся і мовчи" куди краще обіграно. Історія варта уваги.

  4. 4 out of 5

    Андрій Гулкевич

    Доволі гарний роман із оригінальною ідеєю. Вступ дещо затягнутий, однак він глибше вводить нас у сюжет. Використання мобільного додатку робило процес читання доволі цікавим. У певній мірі, цю книгу вважаю присвятою гурту Iron Maiden, тексти з їх пісень були єдиними епіграми у книзі. Завершення роману не розчаровує. Не зовсім геппі енд, але й не чорний фінал. Не сподобалося зображення роботи слідчого, оскільки в сучасних реаліях така поведінка слугувала б, щонайменше, підставою для догани, а тако Доволі гарний роман із оригінальною ідеєю. Вступ дещо затягнутий, однак він глибше вводить нас у сюжет. Використання мобільного додатку робило процес читання доволі цікавим. У певній мірі, цю книгу вважаю присвятою гурту Iron Maiden, тексти з їх пісень були єдиними епіграми у книзі. Завершення роману не розчаровує. Не зовсім геппі енд, але й не чорний фінал. Не сподобалося зображення роботи слідчого, оскільки в сучасних реаліях така поведінка слугувала б, щонайменше, підставою для догани, а також зіграла б на користь сторони захисту. Потішила історія з ліфтом, яка взята, точно не пам’ятаю, здається з міської легенди з Японії.

  5. 4 out of 5

    Petro

    Мобільний додаток (навіть без тексту) вже заслуговує на 5-ку, особливо обкладинка. Історія цікава, герої не "картонні", єдиний мінус - діри у світі починають лататися аж з 333-ї сторінки. Особливо порадувала поява Марка із Не озирайся і мовчи. Будемо надіятись що у наступному романі (або через один) боти (view spoiler)[не витягнуть Руту зі сну, як і Рута не витягла Марка. (hide spoiler)]

  6. 4 out of 5

    Mariana

    Так як Стівен Кінг наводить темряву на штат Мен, Макс Кідрук взявся за рідне Рівне :) Книга сподобалась, читається запоєм - нереально відірватись. Кінцівка в стилі Макса - невизначена, але оскільки в цій книзі дещо прояснилась кінцівка попередньої, це інтригує. Всім любителям полоскотати собі нерви - рекомендовано))

  7. 5 out of 5

    Volodymyr

    Не планував брати цю книжку, але в Книгарні Є кожна 5-а безплатно, тому ... :) Ще одна доволі посередня книжка. Дуже затягнутий початок, для кожного героя досьє з датою народження не потрібне. Хоч епілог і згадує про "наукове підгрунтя", його не так багато щоб відести твір до технотриллерів, найкраще тут підійде жанр "містика". Персонажі були не з тих яким хотілось співпереживати. До цікавих моментів можна віднести референс до попереднього твору (НОІМ), це вийшло непогано.

  8. 4 out of 5

    Margaret

    Ура, ура! Саме такого Кідрука я чекала - коли моторошно, страшно, мурашки по шкірі, але хочеться читати далі) Чи не в перше в книжці чимало пішло тим шляхом, яким мені хотілося, навіть якщо не на 100% я тому рада). Наприклад я б теж змінила шпалери)) Тому для мене хід думок Рути та її так званих змін у минулому був зрозумілим, на відміну від жіночих персонажів у Жорстокому Небі. Мені сподобався Тимофій Русецький, і я дуже рада, що саме він таки допоміг або принаймні спробував їй допом Ура, ура! Саме такого Кідрука я чекала - коли моторошно, страшно, мурашки по шкірі, але хочеться читати далі) Чи не в перше в книжці чимало пішло тим шляхом, яким мені хотілося, навіть якщо не на 100% я тому рада). Наприклад я б теж змінила шпалери)) Тому для мене хід думок Рути та її так званих змін у минулому був зрозумілим, на відміну від жіночих персонажів у Жорстокому Небі. Мені сподобався Тимофій Русецький, і я дуже рада, що саме він таки допоміг або принаймні спробував їй допомогти. Я думаю він таки нормальний чувак, не зважаючи на маленькі власні еее способи розслабитися, він нікому не завдає шкоди. Прикро було дивится як від Рути відвертається сім'я, і хоч я не схвалюю її вихід з ситуації, як втім і сама Рута, не уявляю як діяти в такій ситуації. Також прикро як зіпсувалися стосунки між сестрами,тобто в них була причина, особливо якщо дивится зі сторони Інді, і потім усі недомовки і почуття. Але все ж таки, Інді не повірила Руті, коли та до неї приїхала. Русецький повірив, не одразу звичайно, але він повірив, а Інді зіграла ображену, хоча по логіці або власним бажанням хотілося б, щоб у складних ситуаціях рідні допомогали, а не відверталися. Почала читати просто так, без особливих очікувань, але зачепило. Дійсно схоже на історію Аарона Ернандеса, про яку було згадано на презентації)) Під час прочитання виникло декілька запитань: Чому Ілля, після повернення вів себе нормально, а Яків Демидович ні? Чи означає це, що Чорнай теж був трохи особливим чи що різні люди по різному реагують? Але ж це не просто зміна минулого, це реально з того світу.. Ну і звичайне банальне: Що ж сталося з Рутою? І Марком?) До речі, думаю, що якби Рута таки доїхала на ліфті комбінацію, вона б потрапила до світу руїні чи то пак до світу води, замість Марка, відповідно зникла б з реального життя, а не впевнена, що це б означало, що Марк повернеться. Хотілося б звичайно хеппі енду і для Рути і для Марка, але життя не завжди хеппі енд. Теоретично, якщо у світі Рути не має тіней і темряви, то в неї ситуація краща, ніж у Марка. Такий собі пост-апокаліптичний світ, роби собі що хочеш і харчуйся консервами. Це поки не з'являться інші. Є інша ідея, треба знайти якогось засудженого вбивцю/маньяка і заставити ввести комбінацію на ліфті. Таким чином, можливо Марк повернеться, а засуджений не велика втрата і покарання за одно...Щоправда це можливо ще більше ускладнить спання особоливим, але усі в темряві і так не дуже дружньо налаштовані, правда ж?

  9. 5 out of 5

    vhatos

    Загалом склалося суперечливе враження від цієї книги. Сюжет не є оригінальним, автор намагався зобразити можливість зміни минулого окремими особами у сні, довести існування паралельних реальностей та їх взаємного впливу. Розповідь трохи затягнута, особливо на початку. Протагоністка, школярка Рута потрапляє у халепу, оскільки через сильне алкогольне сп'яніння, стала жертвою згвалтування з використанням безпорадного стану її хлопцем. Для мене трохи дивно, що юна героїня зранку зовсім не зауважила Загалом склалося суперечливе враження від цієї книги. Сюжет не є оригінальним, автор намагався зобразити можливість зміни минулого окремими особами у сні, довести існування паралельних реальностей та їх взаємного впливу. Розповідь трохи затягнута, особливо на початку. Протагоністка, школярка Рута потрапляє у халепу, оскільки через сильне алкогольне сп'яніння, стала жертвою згвалтування з використанням безпорадного стану її хлопцем. Для мене трохи дивно, що юна героїня зранку зовсім не зауважила слідів статевого акту, адже вона, ніби, не вела настільки безладного статевого життя. Через небажану вагітність у Рути починаються серйозні проблеми, вона не здає ЗНО. Пізніше її хлопець вчиняє ДТП, у якому гине наречений її сестри Рути, убивають шкільного вчителя. Ну а потім відбуваються дивні сни і зміна минулого. Загалом цікаво. Автор показує, що навіть позитивні зміни у минулому не усувають усіх негативних наслідків, але й призводять до нових небажаних подій. Можна багато взнати про місто Рівне і певні наукові теорії щодо людської свідомості.

  10. 4 out of 5

    Olena

    Одна з найкращих, найцікавіших книг, які доводилося читати. Прекрасний, захоплюючий сюжет який тримає у напрузі до самого кінця роману. Від хвацько закрученого, на цікаву мені тематику сновидінь сюжету я просто в захваті. Сучасний стиль написання украінськоі книги заглиблює в сьогодення украінськоі молоді, передає іі почуття і особливості життя. Недарма ця книга є кращою в рейтингу BBC-2019.

  11. 4 out of 5

    Olesia

    Книга крута! Чимось схожа на НОІМ, але ще краща 😍

  12. 4 out of 5

    Kate

    Прочитала за пару днів, проковтнула. Закінчення в стилі МК. Але щось не дозволило поставити 5 зірочок. Серед трьох творів на "цю" тему: ЗУМС, НОІМ і останньої, в Доки світло.. найнижчий бал. Можливо, автору досить муляти тему снів, мозку і темної сторони? Хоча, звісно, це захоплює з головою. Єдина втіха-прояснилася доля Марка, за яким я дуже сумувала. І, до речі, в "Доки світло..." жоден герой не викликав емоцій симпатії, співчуття. Таке собі рівне споглядання за їхніми сованнями. Sorry.

  13. 4 out of 5

    Viacheslav

    На жаль, це перша книга Максима, яку я прочитав. Але, після цього, я виправлю це недорозуміння =)

  14. 5 out of 5

    Valerie Dubych

    Перша книга Макса Кідрука, яку я прочитала - "Не озирайся і мовчи", згодом придбала підписану автором збірку "Заради майбутнього", до якої я час від часу повертаюся. Недавно ж придбала нову книгу "Доки світло не згасне назавжди". Мені подобається, як пише Макс Кідрук, про що пише і що закладає в свої тексти. Його історії цікаві, інколи до дрижаків моторошні, проте не завжди через монстрів. Вже після першої сотні сторінок по щоці скотилася сльоза, а ще через кілька я не могла стриматись і мусила Перша книга Макса Кідрука, яку я прочитала - "Не озирайся і мовчи", згодом придбала підписану автором збірку "Заради майбутнього", до якої я час від часу повертаюся. Недавно ж придбала нову книгу "Доки світло не згасне назавжди". Мені подобається, як пише Макс Кідрук, про що пише і що закладає в свої тексти. Його історії цікаві, інколи до дрижаків моторошні, проте не завжди через монстрів. Вже після першої сотні сторінок по щоці скотилася сльоза, а ще через кілька я не могла стриматись і мусила відкласти книжку. (view spoiler)[На мене справила сильне враження спроба самогубства Рути. Дякую автору за те, що вона невдала. Не через якийсь особистий досвід, а через те, як Макс Кідрук це описав і оповів. Дійсно до сліз та мурашок. (hide spoiler)] Неймовірно люблю інтертекстуальність у книгах. Дякую автору за цікавий поворот у вигляді знайомого нам, ну мені точно, героя. (view spoiler)[Мене дуже цікавила доля Марка. З одного боку, мені було дуже цікаво, а з іншого я розуміла, що найпевніше хлопець не вижив. Але ось тут він виринає у "підвальному" світі, старший на декілька років... Марк шукає жертву, яка посяде його місце поруч із Софією. (hide spoiler)] Інколи деякі деталі та сюжетні повороти залишаються лише в голові у письменника, але створений до книги додаток - це щось неймовірне. Це дійсно виводиться читатський досвід на новий рівень. Дуже сподобались і фотографії описаних в книзі локацій, і додаткові тексти, які лише доповнюють прочитане, а особливо те, що можна поспілкуватися з одним із героїв книги у месенджері. Але, скажу чесно, натиснути кнопку виклику так і не наважилась. Події розгортаються і Рівному, моєму рідному місті. І щораз, коли автор переносить мене в додому - радію. Ближче до кінця "Доки світло..." в тексті промайнув опис мого будинку:) Книга неймовірна, і я рада, що не відкладала її на потім. Дякую автору та всім, хто працював над її створенням, над додатком. Ви нереальні! 5/5 #ДокиСвітло

  15. 5 out of 5

    Anna

    Ця книга про те як небезпечно змінювати минуле, але не тільки. Макс молодец, що займається не тільки популяризацією науки, а ще й зачіпає важливі теми у своїх книжках. Раніше був буллінг та поводження в екстремальних ситуаціях, в цій книзі - депресія, птср, суіцид, проблеми спілкуватися в родині. Сюжет стрімкий, книга затягує з перших сторінок. Герої цікаві, єдине що інколи різало вухо (чи око) мова дівчат. Щось мені підказує, що вони так не розмовляють). Фінал теж на 100%. В смартфонному додатк Ця книга про те як небезпечно змінювати минуле, але не тільки. Макс молодец, що займається не тільки популяризацією науки, а ще й зачіпає важливі теми у своїх книжках. Раніше був буллінг та поводження в екстремальних ситуаціях, в цій книзі - депресія, птср, суіцид, проблеми спілкуватися в родині. Сюжет стрімкий, книга затягує з перших сторінок. Герої цікаві, єдине що інколи різало вухо (чи око) мова дівчат. Щось мені підказує, що вони так не розмовляють). Фінал теж на 100%. В смартфонному додатку зацінила лише щоденник і чат з одним із героїв (нажаль, він не дуже довгий), геолокації скоріше відволікали і ще не зовсім коретно маштабувались в телефоні. Резюмуючи, книга - супер, треба брати))

  16. 5 out of 5

    Nataliia Kucher

    Ще одна захоплююча книга Макса Кіндрука, яку я прочитала на одному подисі. Вдале поєднання реалістичних побутових проблем та наукової фантастики у снах. Зачепило наростання проблем Рути та "логічне вирішення" непосильної стресової ситуації. Подальший перебіг подій із поверненням в минуле у снах є доволі символічним - багато людей в реальному житті не можуть пройти стадію заперечення і закривають очі на правду. Цікавим був досвід поєднання читання з додатковими опціямт з мобільного додатку. Завдя Ще одна захоплююча книга Макса Кіндрука, яку я прочитала на одному подисі. Вдале поєднання реалістичних побутових проблем та наукової фантастики у снах. Зачепило наростання проблем Рути та "логічне вирішення" непосильної стресової ситуації. Подальший перебіг подій із поверненням в минуле у снах є доволі символічним - багато людей в реальному житті не можуть пройти стадію заперечення і закривають очі на правду. Цікавим був досвід поєднання читання з додатковими опціямт з мобільного додатку. Завдяки цьому текст видавався багатшим та змістовнішим. Деякі персонажі краще розкривалися. Однозначно рекомендую до прочитання!

  17. 4 out of 5

    Taras Romanchuk

    Не найкраща книга Кідрука. Задумка твору хороша: коли в житті головної героїні, Рути, все іде шкереберть, вона виявляє здатність змінювати минуле. Проте, не безкоштовно. Про це Рута дізнається потім, коли потрібно змінити минуле ще раз. Дівчина переконалася, що в неї є два варіанти: залишити все як є, при цьому назавжди посваритись із сестрою, або скористатися своєю суперздібністю і дорого за це заплатити. Рута робить свій вибір, і до кінця твору ми спостерігаємо за тим, до чого він приводи Не найкраща книга Кідрука. Задумка твору хороша: коли в житті головної героїні, Рути, все іде шкереберть, вона виявляє здатність змінювати минуле. Проте, не безкоштовно. Про це Рута дізнається потім, коли потрібно змінити минуле ще раз. Дівчина переконалася, що в неї є два варіанти: залишити все як є, при цьому назавжди посваритись із сестрою, або скористатися своєю суперздібністю і дорого за це заплатити. Рута робить свій вибір, і до кінця твору ми спостерігаємо за тим, до чого він приводить. Тому так, задумка хороша, але стосовно її реалізації є декілька зауважень. Книга схожа на якусь підліткову драму із відповідною проблематикою. ЗНО, небажана вагітність, стосунки з хлопцями, - так, для сімнадцятирічної героїні це проблеми, але іноді складається враження, що автор надто драматизує. Через це зав'язка сильно затягнулася, десь на добру третину книги. Також не завжди зрозуміла мотивація героїв, коли вони замість того, щоби відверто поговорити, провести ревізію звинувачень і спробувати зрозуміти одне одного, лише погіршують конфлікт, заглибившись в себе. Крім того, особливо разюче кинувся в очі епізод із "Пкай", розписаний на дві з половиною сторінки. Під час цієї сцени відчувається іспанський сором упереміш із обуренням. Головна героїня просто неприродньо тупить. Зрозуміло, що автор намагався описати: дівчина метушиться, і тим самим відбирає в себе дорогоцінні секунди, щоби врятуватися. Проте, цю сцену можна було обіграти якось по-іншому. Не так болісно для читачів. Що можна відзначити з позитиву, то це те, що попри обсяг, книга легко читається. Сюжет хоч і затягнутий, але не пробуксовує. Цьому сприяє і стилістична майстерність автора. До прикладу, трапляються такі хороші конструкції, як "архіпелаг стендів", або "думка промайнула перед внутрішнім зором". А ще авторський неологізм "малоайк'юшні". Так як Кідрук до всього ще й популяризатор науки, то він чудово розуміється в її актуальній проблематиці, і вміло експлуатує її білі плями. Тому для поціновувачів це хороша можливість поєднати дозвілля із пізнанням чогось нового. А, можливо, й самостійно продовжити заглиблення в тему після прочитання. Тут однозначно плюс. Кілька слів про додаток. Ще прочитавши анотацію, я зрозумів, що книга навряд чи мені зайде. Але наявність мобільного додатка мене підкупила. Насправді ж, нічого особливого. Додаткові розділи можна було би помістити в кінець книги, фотографії локацій - безпосередньо як ілюстрації в тексті, а чат з одним із героїв і анімована обкладинка - це не більше, ніж прикраса. Сама ідея з додатком непогана, але її варто розвивати: додати 3D-моделі, надати можливість "віртуально прогулятися" вулицями Рівного, чи ще щось подібне. Щоб і додало яскравості сприйняття, і при тому неможливо було би помістити у книгу. Як на мене, роман радше розрахований на людей старшого шкільного і молодшого студентського віку.

  18. 4 out of 5

    Yana Nevmyvaka

    Це перша прочитана мною книга Макса Кідрука. Спочатку сюжет формувався поступово, спокійно, потім десь з 100-150-ї сторінки почав стрімко закручуватись і вже неможливо було відірватись. Незважаючи на брак часу, старалась читати кожну вільну хвилину, бо мучило нездоланне бажання дізнатись що ж далі. Тож, не зважаючи на доволі неоднозначну кінцівку, книга дуже сподобалась. Було у сюжеті посилання на роман "Не озирайся та мовчи", тому продовжу знайомство з автором саме з нього.

  19. 5 out of 5

    Ann Yevtushenko

    😱 немного затянутое начало (но это оправданно - читатель должен знать предысторию). Как по мне, немного перебор с изображениями в приложении (некоторые из них однотипные, хоть и показывают улицы с разных ракурсов). Больше всего понравился чат с одним из героев и более полный дневник одной из героинь. А в общем - круть!

  20. 5 out of 5

    Mykola

    Чудова книжка, як завжди просто неможливо відірватись поки не дочитаєш...

  21. 4 out of 5

    Alexander Balyas

  22. 4 out of 5

    Наталія Клименко

  23. 5 out of 5

    Marina Bezuglaya

  24. 4 out of 5

    Alla Novikova

  25. 5 out of 5

    Olena Pasieka

  26. 4 out of 5

    Katya

  27. 4 out of 5

    Tetiana Syniook

  28. 4 out of 5

    Oleksandr

  29. 4 out of 5

    Alena Tolochko

  30. 5 out of 5

    Iren

Add a review

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Loading...
We use cookies to give you the best online experience. By using our website you agree to our use of cookies in accordance with our cookie policy.